Ремесло
Онгі: дихаючі глечики, що стоять за корейською ферментацією
Що таке глиняний посуд онґі, як його випалюють, чому кулінари довіряють йому кімчі та соєвий соус, і чому концерт може позичити його назву.
Забронювати місце ↗Швидка відповідь
Онгі — це корейські глиняні глечики, які століттями використовували для зберігання та ферментації їжі: пориста глина пропускає повітря крізь стінки, водночас утримуючи рідину всередині. За даними Вікіпедії, вони бувають від неглазурованих, випалених за температури близько 600–700 градусів Цельсія, до темно-глазурованих, випалених понад 1 100 градусів, і мають прізвисько «глечики, що дихають». Концерт на цьому майданчику названо на їхню честь, а на сторінці бронювання зазначено, що саме ці глечики надають залі природного резонансу, тож навіть невелике знання про це ремесло пояснює назву.
Що таке онґґі
Вікіпедія визначає онджі як глиняні посудини, які широко використовувалися як столовий посуд і контейнери для зберігання в Кореї. Слово охоплює дві широкі родини: неглазуровану глиняну кераміку, випалену приблизно при 600–700 градусах Цельсія, і посуд із темно-коричневою глазур'ю, випалений вище 1100 градусів. За розміром вони мають різні назви: данджі для малих посудин, хангарі для середніх і док для великих. Стаття додає, що онджі безперервно використовувалися від доісторичних корейських держав до сьогодення, хоча сьогодні вони переважно постають як традиційне зберігання й оздоблення, і що сучасна форма походить з епохи Чосон. Музейна вітрина з ними виглядає просто, але кожна відображає глину, клімат і звичаї свого регіону.
Чому глина дихає
Відмінна риса — пористість. Вікіпедія пояснює, що онджі мають більш мікропористу структуру, ніж порцеляна, і що перед випалом до глиняної маси додають велику кількість піску, створюючи проходи для повітря. Глазур робить поверхню водонепроникною, тож повітря, але не вода проходить крізь посудину — властивість, яку корейці описують як дихання онджі. Саме ця якість робить посудину придатною для ферментації. Серед страв, які зазвичай готують в онджі, стаття перелічує кочхуджан, твенджан, кімчі та соєвий соус, і зазначає, що добре зроблена посудина може надати ферментованій страві оптимальної зрілості. Пористість, коротко кажучи, — це робочий принцип посудини, а не вада.
Чандокде та господарство
Великі онджі традиційно зберігали на чандокде — підвищеній платформі поблизу будинку, за даними Вікіпедії. Ця деталь багато говорить про те, наскільки центральними були посудини в повсякденному житті: вони стояли просто неба, поруч із домом, зберігаючи соуси й пасти, що надавали смаку цілому року страв. Стаття зазначає, що Корея здавна відома ферментованими стравами, цитуючи уривок із «Записів Трьох держав» про звичай народу Когурьо готувати ферментовані страви. Записи часів Чосон також перелічують майстрів онджі, які працювали в установах, тож цей промисел має задокументовану історію в кілька століть.
Як створюють посудину
Онджі виготовляють фахівці, яких називають онджіджан. Вікіпедія описує один метод, за яким дрібну глину промивають, щоб видалити пісок і домішки, сушать на сонці, промивають розчином лугу й сушать знову, після чого наносять глазур і малюють на корпусі візерунок, наприклад орхідею чи траву. Потім посудину висушують на повітрі, випалюють у печі й завершують. Інший метод передбачає замішування глини, нарізання її на цеглини, вибивання в пластини й формування на гончарному крузі, де швидкість круга й рух рук визначають форму. Стаття зазначає, що дизайн посудин різниться залежно від регіону та клімату.
Ремесло, що майже зникло
Після 1960-х років, за словами статті, гончарна культура, здавалося, могла зникнути, адже з'явилися пластикові та нержавіючі контейнери. У відповідь Міністерство культури в травні 1989 року визнало онджі людським культурним надбанням, а 1990 року онджіджан було визнано нематеріальною культурною спадщиною № 96. Саме завдяки цим двом крокам онджі й досі виготовляють вручну, і саме тому існують присвячені їм фестивалі та села. Посудини, показані в музеях, як-от пара, сфотографована в Британському музеї на цій сторінці, — тихі свідки цього порятунку.
Чому концерт позичає цю назву
Концерт Humanscale Onggi бере назву від цих посудин. На сторінці бронювання зазначено, що в залі не використовують мікрофонів, а онджі надають виступу природного резонансу. Велика порожня посудина справді діє як резонатор, тож ідея переконлива, хоча цей путівник не може підтвердити, як саме посудини розташовані в залі й наскільки вони формують звучання. Що назва справді передає, то це дух: виступ, покликаний відчуватися рукотворним, близьким і не підсиленим — у дусі ремесла, яке саме створене руками й цінується за те, що відбувається всередині нього. Якщо вам сподобається вечір, посудини в сеульському музеї чи на корейській кухні варті другого погляду.
Поширені запитання
Чи онґґі — це те саме, що й банки для кімчі?
Кімчі — звична страва, яку готують в онґґі, але в цих банках також тримають соєвий соус, кочхуджан і твенджан, — зазначає Вікіпедія.
Що сказано на сторінці бронювання про ці банки?
Що онґґі надають виступу природного резонансу, тому мікрофони не використовуються.
Чи виготовляють онґґі й сьогодні?
Так. Вікіпедія розповідає, що у 1989 та 1990 роках це ремесло було визнано культурною спадщиною, що допомогло йому зберегтися.
Джерела